Перші сніжинки
   Іду лісом, ніби ступаю по золотому килиму. Ось тихо, мов малесенький прозорий метелик, сіла на рукав перша сніжинка. А ось і друга, третя. Химерні вони на вигляд, ці снігові зірочки. Здається, їх вирізьбив талановитий майстер. Ось затанцювало їх у повітрі більше, посипалися гостріше, засипаючи білим килимом землю, опале листя, гілля дерев. Прийшла зима.